Micodelirio

Гриби, земля і мох. Так пахне жовтневий ліс, якщо підняти мокре листя і понюхати те, що під ним.

Micodelirio зробив Алессандро Гуальтьєрі, він же автор Black Afgano. Назва склеєна з двох слів: mico - гриби, delirio - марення.

Кришка флакона - з деревини банксії, австралійського дерева, шишки якого виглядають як щось з іншої планети. Двох однакових немає. Флакони роблять в Італії.

Ноти. Nasomatto не публікує складу жодного зі своїх ароматів: Гуальтьєрі вважає, що працювати мають Ваші власні спогади, а не список інгредієнтів. Тому будь-яка «офіційна піраміда» Micodelirio в інтернеті - вигадка. Нижче те, що чути на шкірі.

Перші хвилини: земля після дощу і мокрий мох. Сиро й холодно.

Потім гриби й коріння, під ними пудровий ірис.

Наприкінці стає тепліше: пачулі темне, з шоколадним відтінком, як у Pardon.